Поверніть ваш пристрій

Поверніть ваш пристрій

Ревіталізація Києва. Зробити занедбане привабливим

23. 04. 2021

Ревіталізація, як процес відновлення міського середовища та наповнення цього середовища змістом, почала поширюватися на Заході в 80-х роках ХХ століття. Зараз вона актуальна як для мегаполісів, так і для малих міст Європи і США.

Яскравий приклад ревіталізації промислової території – це «Новий Сіті» в Лондоні. Його створили на місці старого портового району, а зараз туди щодня приїжджають на роботу понад 100 тисяч жителів столиці Великобританії.

Або SaltsMill в тій же Британії, перетворений з текстильної фабрики на художній центр, який щорічно відвідують близько 100 тисяч туристів.

Або Hafencity (що дослівно перекладається як «місто-порт») в Гамбурзі, який ще пару десятків років тому був діючим портом, а тепер він – перлина міста з житловими та діловими кварталами на території в 240 га.

У світі є багато покинутих об’єктів промислового призначення, з яких свого часу зробили арт-центри, «зелені» офіси і парки розваг. На мою думку, нам слід брати приклад з європейських країн і використовувати їхній досвід у перетворенні занежбаного в креативний, корисний, а головне – естетичний простір.

Що ж відбувається з ревіталізацією в Києві? У нашій столиці вона перебуває в зародковому стані, зрушення в цьому напрямку тільки починаються. Девелопери та громадські діячі досі з обережністю ставляться до відновлення старих промислових зон і приміщень, адже процес цей часто тривалий і досить дорогий.

Київ фактично усипаний занедбаними промисловими будівлями, колишніми заводами і напівзруйнованими архітектурними об’єктами, що дісталися столиці в спадок від Радянського Союзу.

Деякі з цих будівель приносили користь суспільству в середині минулого століття, деякі так і не були добудовані і залишилися шрамами на обличчі міста. Було б простіше, якби вони були розташовані за межами Києва або в його околицях, але більшість з них розташовані мало не в центрі.

Столиця повсякчас росте, і вже зовсім скоро для розширення меж міста не залишиться напрямків.

Уже зараз Київ підійшов впритул до міст-сателітів і лісів, які, на мою думку, в жодному разі не можна знищувати. Саме для цього і необхідна ревіталізація промислових зон столиці. Це – найбільш адекватна тактика вирішення питання постійного зростання населення Києва, що вимагає значно більш якісного і продуманого з практичної і естетичної сторін простору для життя.

Особливо, якщо мова йде про постійні «змагання» між девелоперами за територію під житлову забудову в Києві.

Повернення до життя покинутої території і будівництво нових кварталів не лише допомагає місту набути більш естетичного вигляду, але і вирішує ще одне болюче для міста питання – поповнення бюджету у вигляді відрахувань від нових бізнесів, які з’являються разом з житловими будинками, а це – магазини, перукарні, кафе тощо.

Однак не варто занадто романтизувати ревіталізацію промислових або припортових зон. Дуже складно перетворити території колишніх заводів або транспортних підприємств на житлові райони.

Не можна просто так взяти і побудувати новий мікрорайон в уже існуючому місті зі своєю унікальною інфраструктурою і екосистемою.

Необхідно враховувати такі фактори:

  • історичну спадщину;
  • місцеві культурні особливості;
  • емоційний настрій населення.

Тобто, йдеться скоріше про створення абсолютно нового середовища, яке потрібно гармонійно інтегрувати в уже існуючий міський простір і інфраструктуру.

З огляду на поточний стан, можна з упевненістю казати, що динаміка розвитку ревіталізації в Києві, безумовно, є позитивною. У майбутньому цей напрямок буде тільки розвиватися, що дозволить столиці позбутися занедбаних промзон і недобудов, наповнити цей простір естетикою і здоровим глуздом.

для порталу Finance.UA

Поділитися

Facebook